Ще на початку третього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) поставила йододефіцитні захворювання як глобальну проблему в один ряд з серцево-судинними та онкологічними патологіями. Вченими виявлено зв’язок йоду з захистом організму людини. Через щитоподібну залозу проходить весь об’єм циркулюючої в організмі крові протягом 17 хвилин. За цей час йод, що циркулює залозою, вбиває мікроорганізми, які потрапляють у кров через пошкодження шкіри, слизову оболонку носа та горла, або під час абсорбції поживних речовин їжі у травному тракті. В результаті, патогени гинуть, за умови нормального забезпечення йодом.
За даними ВООЗ, на сьогоднішній день більшість населення у світі проживають у регіонах з нестачею йоду, дві третини з них мають клінічні прояви йододефіциту:
- слабкий імунний захист;
- збільшення щитоподібної залози;
- розумова та інтелектуальна відсталість;
- гормональний дисбаланс;
- синдром виснаження нервової системи;
- часті захворювання.
Відсутність належної уваги до цих перших симптомів браку йоду в організмі загрожує серйозними проблемами: йододефіцитний зоб, ракові захворювання та відхилення в роботі головного мозку у дорослих, кретинізм із безповоротною затримкою розвитку у дітей, порушення репродуктивної системи у жінок.
Проблема йододефіциту, як ніколи, є актуальною і в Україні, більше 60% населення якої споживають цей мікроелемент у недостатній кількості. Відповідно до результатів досліджень інституту ендокринології, дефіцит йоду в тій чи іншій мірі має практично все населення України. Ситуація погіршується щороку. За останні 20 років через техногенні фактори концентрація йоду в ґрунті знизилась вдвічі, що призводить до дефіциту цього ціннішого мікроелементу в продуктах харчування та воді. Нажаль, організму йод потрібен щоденно.
Слід окремо виділити такі вкрай важливі наслідки йододефіциту як розлади розумової діяльності. Синдром вродженого дефіциту йоду (раніше кретинізм або ожиріння) – термін важкої розумової відсталості – викликаний вродженим первинним гіпотиреозом. Раніше ця хвороба була дуже поширеною серед людей, які живуть у гірських районах. У деяких селах від цього стану страждало понад половину населення. Ще у 1860-х роках Рудольф Вірхов довів, що причиною цього захворювання є пошкодження щитовидної залози. У 1922 р. Було виявлено залежність виникнення цього синдрому від вмісту йоду в ґрунті.
Вчені всього світу довели, що ключову роль в роботі тироксину (гормону інтелекту) грає йод, а не тільки селен, як вважалося раніше. Тироксин – це один з двох основних гормонів, які виробляє щитовидна залоза. Він бере участь в роботі клітин нервової системи – нейронів, визначаючи її активність. У структуру тироксину входять аж чотири атома йоду. Ідея вчених полягає в тому, що гормон інтелекту починає проявляти весь спектр біологічної активності тільки коли форма йоду, в якій він поступає до організму, перебуває в ковалентному зв’язку. Цього можна досягти лише вводячи до раціону біологічно доступний йод.
Ще під час виступу 23.10.2008 під егідою Міністра охорони здоров’я та кафедри ендокринології Ягеллонського університету в Кракові пан проф. доктор. хаб. доктор медицини Збігнев-Шибінський закликав людство дбати про інтелектуальний стан нашого суспільства на рівні всього населення, вводячи дози йоду в наш щоденний раціон. Сьогодні нам слід по-справжньому займатися інтелектуальним станом населення від самого початку.