Все більше людей задаються питанням щодо оцінки йодного статусу, застосування правильних добавок з вмістом йоду та моніторингу цієї терапії, тому в цій статті ми зібрали для вас актуальну інформацію про йододефіцит.
Йод виконує важливі функції в організмі, але ніколи не діє самостійно. Тому, щоб оцінити дефіцит йоду, необхідно перевірити йод і його партнерів – селен, залізо, магній, цинк, вітамін B6, кортизол і глутатіон. А щоб отримати повну картину, важливо перевірити наявність ендокринних руйнівників, таких як: бром, кадмій, ртуть і миш’як.
Зв’язок йоду зі здоров’ям
Якщо ви вже шукали інформацію про йодовмісні добавки, скоріш за все, ви зустрічалися зі статтями присвяченими щитоподібній залозі та йодидній формі цього мінералу. Але все більше лікарів задаються питанням про зв’язок йоду з грудьми, простатою, здоров’ям яєчників, овуляцією та фертильністю, і навіть у контексті профілактики та лікування раку.
Навіть при достатній кількості поживних речовин, багатьом йод потрібен у більших дозах, щоб отримати ефект, подібний до ліків. Велика частина наявної інформації про йод може ввести в оману, коли справа доходить до визначення чіткого лікування для конкретного пацієнта.
Отримання йоду з їжею
Перша частина будь-якої оцінки харчування – оцінка адекватного споживання. Чудово, коли ви впевнені, що дотримуєтесь здорової дієти або споживаєте лише органічні продукти, але це не обов’язково говорить про те, що ваш організм отримує йод регулярно і на які ключові продукти вам слід звернути увагу.
Навіть якщо ви дотримується збалансованої дієти, яка мала б забезпечити ваш організм щоденною нормою йоду, на жаль, такі ж самі продукти харчування можуть відрізнятися за кількісним вмістом необхідних поживних речовин, в залежності від місцевості, а особливо ґрунту, на якому вони були вирощені. Ми також повинні враховувати споживання токсичних речовин які порушують засвоєння йоду, таких як бром чи миш’як.
Категорія людей схильних до йододефіциту
Хоча спокусливо покладатися на рекомендації дієтологів для отримання задовільного йодного статусу, але й важливо враховувати захворювання які можуть бути спричинені нестачею йоду:
- Фіброзно-кістозна мастопатія грудей;
- Доброякісна гіпертрофія передміхурової залози;
- Рак молочної залози – спадковий або особистий анамнез;
- Рак шлунку;
- Кісти яєчників (лютеїнові кісти);
- Порушення менструального циклу або біль в середині циклу;
- Безпліддя (порушення овуляції – у жінок; якість сперми – у чоловіків);
- Гіперметаболізм та гіпотиреоз (збільшення ваги, зниження температури тіла, запори, втома, сухість шкіри, ламкість нігтів)
- Дискомфорт сечовипускання у чоловіків через проблеми з простатою (включаючи рак простати).
Також є категорії людей які потребують більшої кількості йоду та яким рекомендовано дослідження йодного статусу:
- Спортсмени (потовиділення виводить більше йоду, збільшує потребу);
- Жінки в період лактації;
- Вагітні.
Медичний огляд
Не відомо чіткого визначення діагностування раннього дефіциту йоду, але, можливо, першою ознакою буде зменшення потовиділення, оскільки організм намагається зменшити втрати йоду. Як тільки низький статус досягає щитоподібної залози, починають з’являтися чіткі ознаки гіпотиреозу.
Симптоми гіпотиреозу:;
- Ламкі нігті
- Випадання волосся
- Опухлі очі
- Субнормальна температура тіла
- Зниження потовиділення
- Хрипла мова
- Шкіра суха та груба
- Збільшення щитоподібної залози
- Синдром хронічної втоми
- Повільне серцебиття
- Волосся сухе, жорстке
- Надмірна вага
- Уповільнення рефлексів
Лабораторна оцінка
Функції щитоподібної залози
Основні компоненти:
- ТТГ – тиреотропний гормон
- Т4 – тироксин (вільний та загальний)
- Т3 – трийодтиронін
Як функції щитоподібної залози реагують на йодний статус? Прослідкуємо за йодом від його надходження з їжею до засвоєння щитоподібної залозою, а потім до решти органів. Після засвоєння кишківником, йод накопичується в щитоподібці та включається в структуру основного гормону Т4. При дефіциті йоду, рівень Т4 падає (загальний Т4 падає раніше, ніж вільний Т4), а рівень ТТГ підвищується, щоб збільшити здатність засвоєння йоду.
Т4, як основне джерело метаболічної енергії в організмі, ендокринним способом переміщається по тілу, прикріпившись до глобулінів, які зв’язують щитоподібну залозу (загальний Т4), до цільових тканин, де стає вільним Т4. Коли Т4 «активується» в тканинах до Т3, йод вивільняється у внутрішньоклітинний простір.
Таким чином, щитоподібна залоза значною мірою відповідає за поширення йоду в організмі шляхом перетворення Т4 на Т3 далеко від самої щитоподібної залози. Кілька речовин, таких як цинк, селен і вітамін В6, роблять можливим перетворення Т4 в Т3, а їх дефіцит може призвести до низького рівня Т3, тобто низького рівня внутрішньоклітинного йоду та викликати загальні симптоми йододефіциту. Отже, оцінивши вплив внутрішньоклітинного, екстратиреоїдного йодного статусу, буде не достатньо досліджувати тільки Т4 і ТТГ, ми повинні дослідити вільний T3.
Порада: перед прийомом добавок з вмістом йоду (те саме стосується і заміщення гормонів) рекомендується повторний моніторинг функції щитоподібної залози через 6-8 тижнів, для повної оцінки.
Тиреоглобулін (ТГ), антитіла до тиреопероксидази (ТПО) та ТГ
Коли ТГ вищий у контексті нормального функціонування щитоподібної залози, ймовірно, вона намагається подолати дефіцит йоду. При недостатній кількості надходження йоду, щитоподібка збільшується шляхом посилення стимуляції ТТГ. Чим щільніша тканина щитовидної залози, тим більше ТГ. Подібним чином, коли кількість ТГ є оптимальною (3–10 нг/мл), йоду було б достатньо для вироблення нормальної кількості гормону.
Застереження: при використанні ТГ для оцінки йодного статусу важливо або попередньо підтвердити, або одночасно провести тест на антитіла до ТПО і особливо проти TГ, оскільки автоімунне руйнування тканини щитоподібної залози також може спричинити підвищення рівня ТГ, не пов’язане з йодним статусом.
Йод і бром в сечі
Концентрація йоду в сечі – це прямий і простий спосіб перевірити рівень йоду, який можна знайти під час тестування іонним електродом. Але йодний тест не підходить для розпізнавання довгострокового йодного статусу.
Бром у сечі теж говорить нам про йодний статус, оскільки бром перешкоджає надходженню йоду до щитоподібної залози. Це означає, що навіть коли рівень йоду в сечі нормальний, але рівень брому підвищений, то кількість йоду в тканинах може бути фактично недостатньою. Тому цей елемент завжди слід оцінювати поряд з йодом.
Висновок
У світі, повному ендокринних руйнівників, нездорового харчування і щоденних стресів, людям дуже легко знизити рівень йоду нижче своїх індивідуальних потреб. Враховуючи обов’язки йоду всередині та поза щитоподібної залози, його достатня кількість дуже важлива для всіх нас. Коли починають з’являтися симптоми дефіциту йоду, зверніться до спеціаліста. Як тільки клінічна картина вивчиться наступний крок включає вибір дієтичних добавок йоду, щоб корелювати симптомами.